Шановні читачі!
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjzJQTB9_7dJlBzTLRA3GShd1MbVPJLjidmoa6YHmbSuWqR7wa6f3bPYw0PlSIoseBLJ5fNoxNofKAhwwvc2h7V6RQ6OrO7M3K0XigMzHVNj9fuyACnBLOlRftGXRnqyc-BnFmP98Pzrrc/s320/mazepa.-legendarnyj-getman-413794.330x300.jpeg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhD3sM95rwFgF5Xb3-qfR-ZeG9MQWc1zvxt5HVHlPCIJbmkFro2oL5p1BvSSZVRaf6BBpDN9cNWmvZpQ2vl1CUeyuNXG_3R53iItxib9OAs6TYUUQ6miTierk6MfoUXh4KXjTTW6Z0XbDw/s320/274475_85688193.jpg)
Наприкінці 2018 року Україна віддає данину пам'яті жертвам одного з найжахливіших епізодів історії нашої держави - Батуринської трагедії.
2 листопада 1708 року російські війська під командуванням князя Меншикова та за наказом царя Петра І вщент зруйнували гетьманську столицю Батурин та вчинили жорстоку розправу над мешканцями цього українського міста. За оцінками істориків, жертвами масового вбивства стали від 11 до 15 тисяч містян, як військових, так і мирних людей.
Ця страшна подія була помстою українському гетьману Івану Мазепі за те, що він, намагаючись звільнити Україну від утисків Москви, уклав угоду з королем Швеції Карлом ХІІ про спільний виступ проти російської армії.
Більше про ті події пропоную вам прочитати у книгах Богдана Лепкого "Мазепа" та "Мотря".
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjzJQTB9_7dJlBzTLRA3GShd1MbVPJLjidmoa6YHmbSuWqR7wa6f3bPYw0PlSIoseBLJ5fNoxNofKAhwwvc2h7V6RQ6OrO7M3K0XigMzHVNj9fuyACnBLOlRftGXRnqyc-BnFmP98Pzrrc/s320/mazepa.-legendarnyj-getman-413794.330x300.jpeg)
«Нічого нам так не треба, як єдиномислія, ніщо нас так не руйнувало і не ослаблювало, як наша незгідливість і розтіч. Вона тільки ворогам нашим на користь виходила, а нам на превелику втрату...»
Погодьтеся, здається, що ці слова, вкладені автором у вуста гетьмана Мазепи, сказані не три століття тому, а сьогодні. Вони й зараз надто актуальні, щоб бути просто історією.![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhD3sM95rwFgF5Xb3-qfR-ZeG9MQWc1zvxt5HVHlPCIJbmkFro2oL5p1BvSSZVRaf6BBpDN9cNWmvZpQ2vl1CUeyuNXG_3R53iItxib9OAs6TYUUQ6miTierk6MfoUXh4KXjTTW6Z0XbDw/s320/274475_85688193.jpg)
Богдан Лепкий об'єктивно розкриває трагічні події, що були наслідком Полтавської битви, — відступ шведських і козацьких військ, переслідування їх царськими загонами, зрештою — душевні страждання Мазепи, який, і на смертній постелі залишається вірним своїм ідеалам. В останню мить, звертаючись до Бога, він вимовляє святі слова: "Дай нам, Боже, вольними бути".